Disintegration

Disintegration
Студійний альбом
Виконавець	The Cure
Дата випуску	2 травня 1989
Записаний	Листопад 1988 — Лютий 1989
Жанр	Готичний рок,[1][2][3] альтернативний рок,[4] дрим-поп,[5] постпанк,[6] артрок[7]
Тривалість	71:45
Мова	англійська
Студія звукозапису	Hookend Recording Studios, Чекендон, Англія
Лейбл	Fiction
Продюсер	Девід М. Аллен, Роберт Сміт
Хронологія The Cure
Попередній Kiss Me, Kiss Me, Kiss Me (1987) Mixed Up (1990) Наступний
Сингли з Disintegration
«Lullaby» Випущений: 10 квітня 1989 «Fascination Street» Випущений: Квітень 1989 «Lovesong» Випущений: 21 серпня 1989 «Pictures of You» Випущений: 19 березня 1990

Disintegration — восьмий студійний альбом англійського рок-гурту The Cure, випущений 2 травня 1989 року лейблом Fiction Records. Гурт записав альбом на студії звукозапису Hookend Recording Studios у Чекендоні, Оксфордшир, зі співпродюсером Девідом М. Алленом з кінця 1988 до початку 1989 року.

Платівка знаменує повернення до інтроспективного готик-рокового стилю, який гурт започаткував на початку 1980-х років. Наближаючись до 30-річного віку, вокаліст і гітарист Роберт Сміт відчував зростаючий тиск, який вимагав від нього продовжити поп-успіх гурту більш довговічною роботою. Це, у поєднанні з відразою до новознайденої популярності гурту, призвело до того, що Сміт знову почав вживати галюциногенні наркотики, дія яких сильно вплинула на роботу над альбомом. Після завершення зведення з гурту було звільнено учасника-засновника Лоуренса Толгерста.

Disintegration став найпопулярнішим альбомом гурту, досягнувши третьої сходинки в UK Albums Chart і 12 місця в американському Billboard 200, а також випустивши кілька хітових синглів, зокрема «Lovesong», який посів друге місце в чарті Billboard Hot 100. На сьогоднішній день він залишається найбільш продаваним альбомом гурту, з більш ніж чотирма мільйонами проданих копій по всьому світу. Він був тепло прийнятий критиками, а згодом отримав широке визнання, в тому числі посівши 116 місце у списку «500 найкращих альбомів усіх часів» за версією журналу Rolling Stone. Стівен Томас Ерлвайн з AllMusic назвав його «кульмінацією всіх музичних напрямків, які The Cure розвивали протягом 80-х».^[8]

1. ↑ 13 Best Goth Albums of All Time [Архівовано 2020-08-23 у Wayback Machine.]. Spectrum Culture.
2. ↑ Chapstick, Kelsey (30 травня 2019). See the Cure Perform Landmark 'Disintegration' Album Live at Sydney Opera House. Revolver. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 12 жовтня 2024.
3. ↑ Andi Harrima (31 жовтня 2022). The 50 Best Goth Songs of All Time. Rolling Stone (англ.). Процитовано 12 жовтня 2024.
4. ↑ Unterberger, Andrew (21 березня 2007). Depeche Mode vs. The Cure. Stylus Magazine. Архів оригіналу за 31 грудня 2017. Процитовано 12 жовтня 2024. [Архівовано 2017-12-31 у Wayback Machine.]
5. ↑ 10 Essential Dream Pop Albums. Treblezine. 5 квітня 2012.
6. ↑ The Top 100 Post-Punk Albums [Архівовано 2019-12-05 у Wayback Machine.]. Treblezine
7. ↑ Apter, 2005, с. 241—242.
8. ↑ Erlewine, Stephen Thomas. Disintegration – The Cure. AllMusic. Архів оригіналу за 26 червня 2022. Процитовано 12 жовтня 2024.