Focke-Wulf Fw 190

Focke-Wulf Fw 190
Призначення:	Винищувач Винищувач-бомбардувальник
Перший політ:	1 червня 1939
Прийнятий на озброєння:	серпень 1941
Знятий з озброєння:	1945 Люфтваффе 1949 ВПС Туреччини
На озброєнні у:	Люфтваффе ВПС Угорщини
Розробник:	Focke-Wulf
Виробник:	Focke-Wulf
Всього збудовано:	20 000
Конструктор:	Курт Танк
Екіпаж:	1 особа
Максимальна швидкість (МШ):	652 км/год
Бойовий радіус:	450 км
Дальність польоту:	900 км
Практична стеля:	10 350 м
Бойова стеля:	15 м
Довжина:	8.95 м
Висота:	3.15 м
Розмах крила:	10.506 м
Площа крила:	18.3 м²
Споряджений:	4417 кг
Двигуни:	1 х BMW 801D-2
Тяга (потужність):	1677
Focke-Wulf Fw 190 у Вікісховищі

Focke-Wulf Fw 190 Würger (Сорокопуд) — одномісний одномоторний поршневий винищувач-моноплан, створений німецькою компанією Focke-Wulf, що стояв на озброєнні Люфтваффе під час Другої світової війни. Один з найкращих винищувачів свого часу. Широко використовувався в ході Другої світової війни. Всього було виготовлено 19 999 літаків, з них 13 365 машин у варіанті винищувача і нічного винищувача і 6634 машин у варіанті винищувача-бомбардувальника.

Виробництво тривало з 1941 року і до самого закінчення війни, в ході якого літак неодноразово модернізувався. Fw 190 зарекомендував себе справжньою «робочою конячкою» Люфтваффе (хоча радянські льотчики завжди наголошували, що з «мессерами» бої вести важче, ніж з FW 190, усвідомили це і самі німці — і на Східному фронті аж до кінця війни основним винищувачем залишався Bf.109) і успішно використовувався в різних амплуа, зокрема в ролі висотного перехоплювача (особливо Fw 190 D), ескортного винищувача, штурмовика, нічного винищувача.