Intel Core 2

Core 2

Роки виробництва:	з 26 липня 2006 по 8 липня 2012
Розробник:	Intel
Виробник(и):	Intel
Макс. частота CPU:	1.06 ГГц – 3.33 ГГц
Частота FSB:	800 MT/s – 1600 MT/s
Техпроцес:	65 нм – 45 нм
Набір команд:	x86, x86-64, (SSE4.1 лише у 45-нм процесорах)
Мікроархітектура:	Core
Ядра:	1, 2, або 4 (2x2)
Попередник:	Pentium D, Pentium 4
Наступник:	Core i3, i5, i7, i9
Роз'єм(и):	Socket T (LGA 775) Socket M (µPGA 478) Socket P (µPGA 478) Micro-FCBGA (µBGA 479) Micro-FCBGA (µBGA 965)
Назва ядра:	Allendale, Conroe, Conroe-L, Merom-2M, Merom, Merom-L, Kentsfield, Wolfdale, Yorkfield, Penryn

Ця стаття потребує істотної переробки. Можливо, її необхідно доповнити, переписати або вікіфікувати. Пояснення причин та обговорення — на сторінці Вікіпедія:Статті, що необхідно поліпшити. Тому, хто додав шаблон: зважте на те, щоб повідомити основних авторів статті про необхідність поліпшення, додавши до їхньої сторінки обговорення такий текст: {{subst:поліпшити автору|Intel Core 2|28 січня 2025}} ~~~~, а також не забудьте описати причину номінації на підсторінці Вікіпедія:Статті, що необхідно поліпшити за відповідний день.

Core 2 — восьме покоління мікропроцесорів архітектури x86-64 корпорації Intel, засноване на мікроархітектурі Core. Це нащадок мікроархітектури Intel P6, де, починаючи з процесора Pentium Pro, побудовано більшість мікропроцесорів Intel, крім процесорів з архітектурою NetBurst. Вводячи новий бренд, від назв Pentium та Celeron Intel не відмовилася, у 2007 році перевівши їх також на мікроархітектуру Core, були доступні процесори Pentium Dual-Core (не плутати з Pentium D) та Celeron (400-а серія). Тоді об'єдналися мобільні та настільні серії продуктів (розділилися на Pentium M та Pentium 4 у 2003 році).

Перші процесори Core 2 офіційно представлені 27 липня 2006 року^[1]. Також як і їхні попередники, процесори Intel Core, вони діляться на моделі Solo (одноядерні), Duo (двоядерні), Quad (чотириядерні) і Extreme (дво- або чотири-ядерні з високою швидкістю і розблокованим множником)^[2]. Процесори Intel Core 2 з технологією vPro (призначені для бізнесу) включають двохядерні та чотирьохядерні процесори^[3]. Вони отримали такі кодові назви: «Conroe» (для домашніх систем), «Merom» (для портативних ПК), «Kentsfield» (чотири-ядерний Conroe) і «Penryn» (Merom, виконаний по 45 нанометровому процесу). Хоча процесори «Woodcrest» також засновані на архітектурі Core, вони випускаються під маркою Xeon^[4]. З грудня 2006 року всі процесори Core 2 Duo виробляються з 300 міліметрових пластин на заводі Fab 12 в Аризоні, США і на заводі Fab 24-2 в County Kildare, Ірландія.

На відміну від процесорів архітектури NetBurst (Pentium 4 і Pentium D), у мікроархітектурі Core ставка робиться не на підвищення тактової частоти, а на поліпшення інших параметрів процесорів, таких як кеш, ефективність і кількість ядер. Розсіювана потужність цих процесорів значно нижча, ніж у настільної лінійки Pentium. З параметром TDP, рівним 65 Вт, процесор Core 2 має найменшу розсіювану потужність серед всіх доступних у продажу настільних чипів, зокрема на ядрах Prescott (у системі кодових імен Intel) з TDP, рівним 130 Вт, і на ядрах San Diego (у системі кодових імен AMD) з TDP, рівним 89 Вт.

Особливостями процесорів Intel Core 2 є EM64T (підтримка архітектури AMD64), технологія підтримки віртуальних x86 машин (en), NX-біт і набір інструкцій SSE3. Крім того, вперше реалізовані такі технології: LaGrande Technology, вдосконалена технологія SpeedStep і Active Management Technology (iAMT2).

1. ↑ Intel Unveils World's Best Processor. Intel. Архів оригіналу за 3 квітня 2007. Процитовано 14 серпня 2007.
2. ↑ Intel to unify product naming scheme. TG Daily. Архів оригіналу за 26 вересня 2007. Процитовано 6 серпня 2007.
3. ↑ Intel Centrino 2 with vPro technology and Intel Core2 processor with vPro technology (PDF). Intel. Архів оригіналу (PDF) за 6 грудня 2008. Процитовано 7 серпня 2008.
4. ↑ Intel Unleashes New Server Processors That Deliver World-Class Performance And Power Efficiency. Intel. Архів оригіналу за 1 липня 2006. Процитовано 26 червня 2006.