Роки виробництва: | з 1 листопада 1995 по 2003 |
---|---|
Розробник: | Intel |
Макс. частота CPU: | 150 МГц – 1,4 ГГц |
Частота FSB: | 60 МГц – 133 МГц |
Техпроцес: | 500 нм – 130 нм |
Набір команд: | x86 |
Мікроархітектура: | P6 |
Ядра: | 1 |
Кеш L1: | 16 — 32 КБ |
Кеш L2: | 128 КБ — 2048 КБ |
Попередник: | Pentium |
Наступник: | NetBurst, Pentium M |
Роз'єм(и): | |
Розширення |
P6 — суперскалярна суперконвеєрна мікроархітектура процесорів, яка розроблена компанією Intel і лежить в основі мікропроцесорів Pentium Pro, Pentium II, Pentium III, Celeron і Xeon. На відміну від x86-сумісних процесорів попередніх поколінь з CISC-ядром, процесори архітектури P6 мають RISC-ядро, що виконує складні інструкції x86 не безпосередньо, а попередньо декодуючи їх в прості внутрішні мікрооперації[en].
Першим процесором архітектури P6 став анонсований 1 листопада 1995 процесор Pentium Pro, націлений на ринок робочих станцій і серверів. Процесори Pentium Pro випускалися паралельно з процесорами архітектури P5 (Pentium і Pentium MMX), призначеними для персональних комп'ютерів. 7 травня 1997 компанією Intel був анонсований процесор Pentium II, що прийшов на зміну процесорам архітектури P5.
У 2000 році на зміну архітектурі P6 на ринку настільних і серверних процесорів прийшла архітектура NetBurst, однак архітектура P6 отримала свій розвиток в мобільних процесорах Pentium M і Core. У 2006 році на зміну процесорам архітектури NetBurst прийшли процесори сімейства Core 2 Duo, архітектура яких також являє собою розвиток архітектури P6.