Manis palaeojavanica

Manis palaeojavanica Період існування: 0.8–0.03 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N ▼ пізній плейстоцен
кістки Manis palaeojavanica (темніші) у порівнянні з такими ж кістками Manis javanica (світліші)
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Панголіноподібні (Pholidota)
Родина:	Панголінові (Manidae)
Рід:	Панголін (Manis)
Підрід:	Paramanis
Вид:	†M. palaeojavanica
Біноміальна назва
†Manis palaeojavanica Dubois, 1907[1]
Синоніми
list of synonyms: Manis palaejavanica (Dubois, 1908)[2] Manis palaejavanico (Weber, 1928)[3] Manis palaeojavanicus (Dubois, 1907) Manis paleojavanica (Raven, 1935)[4]

Manis palaeojavanica — вимерлий вид панґолінів родом з Азії^[6].

У 1926 р. Дюбуа описав знайдені на Яві кістки M. palaeojavanica. Пізніше лорд Медвей розкопав ще один набір кісток у печерах Нія в Малайзії. У 1960 році Худжєр визначив ці кістки як кістки вимерлого виду. Використовуючи вуглецеве датування, було визначено, що кісткам печер Нія 42 000–47 000 років^[7].

1. ↑ Dubois, E. (1907.) "Eenige van Nederlandschen kant verkregen uitkomsten met betrekking tot de kennis der Kendeng-fauna (Fauna van Trinil)." [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.] Tijdschr. Kon. Ned. Aardr. Gen., Serie 2 (24):449-458
2. ↑ Dubois, E. (1908.) "Das Geologische Alter der Kendengoder Trinil-Fauna." Tijdschr. Kon. Ned. Aardr. Gen., Serie 2 (25):1235-1270, pl. 39.
3. ↑ Max Weber (1928.) "Die Säugetiere", vol. 2, Jena, p. 185
4. ↑ Raven, Henry Cushier (1935.) "Wallace's line and the distribution of Indo-Australian mammals." Bulletin of the AMNH; v. 68, article 4
5. ↑ Philippe Gaubert, Agostinho Antunes, Hao Meng, Lin Miao, Stéphane Peigné, Fabienne Justy, Flobert Njiokou, Sylvain Dufour, Emmanuel Danquah, Jayanthi Alahakoon, Erik Verheyen, William T. Stanley, Stephen J. O’Brien, Warren E. Johnson und Shu-Jin Luo: The Complete Phylogeny of Pangolins: Scaling Up Resources for the Molecular Tracing of the Most Trafficked Mammals on Earth. Journal of Heredity 109, 2018, P. 347–359, doi:10.1093/jhered/esx097
6. ↑ John C. Barentine (2016). Uncharted Constellations: Asterisms, Single-Source and Rebrands. Springer. с. 186. ISBN 978-3-319-27619-9. Архів оригіналу за 20 квітня 2022. Процитовано 20 квітня 2022.
7. ↑ Quentin Phillipps; Karen Phillipps (2016). Phillipps' Field Guide to the Mammals of Borneo and Their Ecology: Sabah, Sarawak, Brunei, and Kalimantan. Princeton University Press. с. 153. ISBN 978-0-691-16941-5. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 20 квітня 2022.