No I.D. | |
---|---|
No I.D. у 2008 році | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | Ернест Діон Вілсон |
Дата народження | 23 червня 1971 (53 роки) |
Місце народження | Чикаго, Іллінойс, США |
Роки активності | 1987–дотепер |
Громадянство | США |
Національність | афроамериканці |
Професія | музичний продюсер, діджей, репер, автор пісень |
Інструменти | семплер, драм-машина, клавішні, бас-гітара |
Мова | англійська |
Жанр | Хіп-хоп, R&B |
Псевдоніми | Dion Wilson, Immenslope |
Колективи | Cocaine 80s |
Лейбли | Capitol, Roc Nation, Def Jam, GOOD, ARTium, So So Def, Relativity |
Нагороди | |
Файли у Вікісховищі |
Ернест Діон Вілсон (англ. Ernest Dion Wilson; нар. 23 червня 1971[1]), професійно відомий як No I.D. (раніше Immenslope[2][3]) — американський музичний продюсер з Чикаго, штат Іллінойс. Він також є діджеєм, музичним аранжувальником і репером, випустив альбом Accept Your Own and Be Yourself (The Black Album) у 1997 році на Relativity Records. З тих пір він став дуже затребуваним і відомим продюсером, продюсуючи такі хіти, як «Smile» від G-Unit, «Outta My System» і «Let Me Hold You» від Bow Wow, «Heartless» Каньє Веста, «D.O.A.» Jay-Z, «My Last» Біг Шона та «New Light» Джона Мейєра.