Phataginus

Phataginus Період існування: 13.3–0 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N середній міоцен — наш час[1]
Pangolins from genus Phataginus
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Панголіноподібні (Pholidota)
Родина:	Панголінові (Manidae)
Підродина:	Phatagininae Gaubert, 2017
Рід:	Phataginus Rafinesque, 1821
Види
Phataginus tetradactyla Phataginus tricuspis
Phataginus tetradactyla      Phataginus tricuspis
Синоніми[2][3]
синоніми підродини: Uromaninae (Pocock, 1924) Uromanini (Pocock, 1924) синоніми роду: Phatagin (Gray, 1865) Phataginus (Rafinesque, 1815) [nomen nudum] Triglochinopholis (Fitzinger, 1872) Uromanis (Pocock, 1924)[4]
Вікісховище: Phataginus

Phataginus — рід панголіноподібних ссавців з родини панголінових. Його члени є більш деревними серед африканських ящерів^[6].

Кількість нелегально проданих ящерів з роду Phataginus становила принаймні шокуючих 895 000 з 2010 по 2019 рік. На тварину полюють і браконьєрять заради її луски та м'яса. Робляться спроби захистити цих ссавців від торгівлі та вимирання, але ці спроби не дають значних результатів. Усі види ящерів вразливі, перебувають під загрозою вимирання чи під критичною зашгрозою^[7].

1. ↑ Philippe Gaubert, Agostinho Antunes, Hao Meng, Lin Miao, Stéphane Peigné, Fabienne Justy, Flobert Njiokou, Sylvain Dufour, Emmanuel Danquah, Jayanthi Alahakoon, Erik Verheyen, William T Stanley, Stephen J O’Brien, Warren E Johnson, Shu-Jin Luo (2018) The Complete Phylogeny of Pangolins: Scaling Up Resources for the Molecular Tracing of the Most Trafficked Mammals on Earth [Архівовано 10 березня 2021 у Wayback Machine.]
2. ↑ Manidae. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 20 квітня 2022.
3. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 березня 2022. Процитовано 20 квітня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
4. ↑ Taxonomic Swap 25736. iNaturalist. 8 жовтня 2017. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 17 вересня 2019.
5. ↑ Philippe Gaubert, Agostinho Antunes, Hao Meng, Lin Miao, Stéphane Peigné, Fabienne Justy, Flobert Njiokou, Sylvain Dufour, Emmanuel Danquah, Jayanthi Alahakoon, Erik Verheyen, William T. Stanley, Stephen J. O’Brien, Warren E. Johnson und Shu-Jin Luo: The Complete Phylogeny of Pangolins: Scaling Up Resources for the Molecular Tracing of the Most Trafficked Mammals on Earth. Journal of Heredity 109, 2018, P. 347–359, doi:10.1093/jhered/esx097
6. ↑ du Toit, Z.; du Plessis, M.; Dalton, D. L.; Jansen, R.; Paul Grobler, J.; Kotzé, A. (2017). Mitochondrial genomes of African pangolins and insights into evolutionary patterns and phylogeny of the family Manidae. BMC Genomics. 18 (1): 746. doi:10.1186/s12864-017-4140-5. PMC 5609056. PMID 28934931.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
7. ↑ Gaubert, P. (2020). "Development and characterization of 20 polymorphic microsatellite markers for the white-bellied pangolin Phataginus tricuspis (Mammalia, Pholidota). Molecular Biology Reports., 47(6), 4827–4833. https://doi.org/10.1007/s11033-020-05511-6