Placebo

Placebo
Placebo в Києві в 2012: Фіона Брайс, Браян Молко, Стів Форрест, Нік Гаврилович, Стефан Олсдал, Біл Ллойд
Основна інформація
Жанр	Альтернативний рок Глем-рок Бритпоп
Роки	1994 - дотепер
Країна	Велика Британія
Місто	Лондон
Мова	Англійська, французька
Лейбл	Hut, Virgin, Astralwerks, Universal, Kobalt, SO Recordings, Rise
Склад	Браян Молко Стефан Олсдал
Колишні учасники	Роберт Шульцберг Стів Г'юїтт Стів Форрест
placeboworld.co.uk
Placebo у Вікісховищі

Placebo — британський альтернативний рок-гурт, заснований у Лондоні в 1994 році вокалістом-гітаристом Браяном Молко та бас-гітаристом Стефаном Олсдалом. Барабанщик Роберт Шульцберг приєднався до гурту наприкінці 1994 року, але пішов у 1996 році незабаром після виходу однойменного дебютного альбому через конфлікти з Молко, і того ж року був замінений Стівом Г'юїттом. Молко народився у Бельгії, а Олсдал і Шульцберг — у Швеції; Молко і Олсдал виросли у Люксембурзі, а потім окремо переїхали до Лондона, і обидва є громадянами Великобританії.

Після випуску демо, спліт-синглу та однойменного дебютного альбому Placebo здобули популярність у 1997 році після того, як сингл «Nancy Boy» став популярним у Великій Британії; пісня, сумнозвісна на той час своїм гендерно-збоченим змістом. Гурт виділявся серед бритпоп-сцени, з якою асоціювався на той час, своїм андрогінним зовнішнім виглядом і музичним наповненням,^[1] а також характерним високим регістром голоса Молко і текстами, в яких відкрито обговорювалися питання сексуальності, психічного здоров'я та вживання наркотиків.

Г'юїтт покинув Placebo у 2007 році через особисті та музичні розбіжності. Наступного року його замінив Стів Форрест.^[2] Placebo випустили два альбоми з Форрестом, який пішов у 2015 році, щоб продовжити власну музичну кар'єру. З 2015 року Placebo офіційно є дуетом, хоча й доповненим додатковими музикантами.

Протягом багатьох років Placebo співпрацювали з різними артистами, включаючи Девіда Бові, Джастіна Ворфілда, Майкла Стайпа та Елісон Моссхарт. На сьогоднішній день Placebo випустили вісім студійних альбомів, кожен з яких увійшов до Топ-20 у Великій Британії, і продали близько 14 мільйонів записів по всьому світу.^[3]

1. ↑ Delvin Neugebauer. Placebo - Trouser Press (англ.). Trouser Press. Процитовано 27 вересня 2023.
2. ↑ Be Infected by Steve Forrest’s Optimism (англ.). popspoken.com. Процитовано 27 вересня 2023.
3. ↑ Placebo Info (англ.). Dunlop. Архів оригіналу за 22 березня 2015. Процитовано 27 вересня 2023. [Архівовано 2017-02-23 у Wayback Machine.]