![]() | Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (лютий 2016) |
![]() | Ця стаття чи розділ висвітлює запланований чи нещодавній космічний політ. | ![]() |
![]() | ||||
SLS Block 1 із космічним кораблем «Оріон» запускаються з майданчика 39B | ||||
Призначення | вантажні і пілотовані космічні польоти | |||
---|---|---|---|---|
Виробник | United Launch Alliance, Boeing, Aerojet Rocketdyne, Orbital ATK[en] | |||
Країна | США | |||
вартість запуску () |
$1,5-2,5 млрд. (2017)[1] (кошторис 2014: $7 млрд. на 2014—2018;[2] кошторис 2013: 35 млрд до 2025) | |||
Розміри | ||||
Висота | в залежн. від ІІ ст. 78,3-(~81) м | |||
Діаметр | І ст. 8,4 м | |||
Маса | >2'210'000 кг | |||
Ступенів | 2 | |||
Вантаж | ||||
Вантаж на ННО |
70'000-130'000 кг | |||
Вантаж на НМО |
кг | |||
Вантаж на Марс |
кг | |||
Споріднені ракети | ||||
Аналоги | Сатурн V, Falcon Heavy, BFR, New Glenn | |||
Історія запусків | ||||
Статус | у розробці | |||
Космодроми | Космічний центр імені Кеннеді, LC-39b | |||
Перший запуск | Exploration Mission 1 (2021) | |||
Відомий вантаж | Оріон (космічний корабель), Europa Clipper | |||
Перший ступінь - Твердопаливні прискорювачі (Block 1, 1В) | ||||
Двигуни | ||||
Тяга | 2 по 16'000 кН | |||
Питомий імпульс | 2,64 км/с або 269 с | |||
Тривалість горіння | 124 с | |||
Паливо | PBAN, APSP | |||
Перший ступінь - Центральне ядро | ||||
Довжина | 64,6 м | |||
Діаметр | 8,4 м | |||
Маса порожнього | 85'270 кг | |||
Повна маса | 979,452 кг | |||
Двигуни | 4 од. RS-25D/E (рів. моря: 1'860 кН, вакуум: 2'279 кН) | |||
Тяга | рів. моря: 7'440 кН, вакуум: 9'116 кН | |||
Питомий імпульс | рів. моря: 366 с, вакуум: 452 с | |||
Паливо | рідкий водень/рідкий кисень | |||
Другий ступінь - Interim Cryogenic Propulsion Stage[en] (Block 1) | ||||
Довжина | 13,7 м | |||
Діаметр | 5 м | |||
Маса порожнього | 3'490 кг | |||
Повна маса | 30'790 кг | |||
Двигуни | 1 од. RL10B-2 | |||
Тяга | вакуум: 110,1 кН | |||
Питомий імпульс | вакуум: 462 с | |||
Тривалість горіння | 1'125 с | |||
Паливо | рідкий водень/рідкий кисень | |||
Другий ступінь - Exploration Upper Stage[en] (Block1B) | ||||
Довжина | ~(16-18) м | |||
Діаметр | 8,4 м | |||
Двигуни | 4 од. RL10 (вакуум: 110 кН) | |||
Тяга | вакуум: 440 кН | |||
Питомий імпульс | вакуум: 460 с | |||
Паливо | рідкий водень/рідкий кисень |
Частина серії про |
Космічну програму США[en] |
---|
![]() ![]() |
Space Launch System (скор. SLS, укр. Система космічних запусків) — надважка ракета-носій США для пілотованих експедицій за межі навколоземної орбіти, розроблюється НАСА замість РН «Арес-5», що була скасована разом із програмою «Сузір'я» і повинна замінити програму Спейс Шаттл. Перший запуск «Артеміди-1» відбувся 16 листопада 2022 року.
Планується, що за масою вантажів, що виводяться на навколоземні орбіти, SLS буде найпотужнішою діючою ракетою-носієм до часу свого першого старту, а також четвертою у світі і другою в США РН надважкого класу — після «Сатурн-5», яка використовувалася в програмі «Аполлон» для запуску кораблів до Місяця[3], і радянських Н-1 та «Енергія». Ракета виводитиме в космос пілотований корабель «Оріон»[4].
SLS буде виводити 70 тонн вантажу на орбіту. Також, конструкція ракети-носія передбачає можливість збільшення цього параметру до 130 тонн[5]. Система конструюється з можливістю модернізації до більш потужних варіантів ракети. Версія ракети з Block 1 дасть змогу піднімати на НОО близько 70 метричних тонн, після модернізації ракети до Block 1B і модернізованого ступеня Exploration Upper Stage цей показник буде збільшений[6]. У конструкції з використанням Block 2 прискорювачі, які застосовувались також і на Спейс Шаттлах, будуть замінені на модернізовані і планується, що в цьому варіанті, ракета здатна буде вивести на НОО 130 метричних тонн корисного навантаження[7]. Ці модернізації дадуть змогу SLS доставляти астронавтів і обладнання в різних варіантах за НОО: на навколомісячну траєкторію як частину місії Exploration Mission 1 з Block 1, до астероїда біля Землі під час місії Exploration Mission 2 з Block 1B і до Марса з Block 2. Система космічних запусків запустить пілотований «Оріон» і сервісний модуль і буде здатна здійснювати місії до МКС. SLS буде використовувати наземні комплекси Космічного центру Кеннеді у Флориді.
Під час презентації Сенату і НАСА в вересні 2011 року, було оголошено, що розробка програми Системи Космічних Запусків оцінюється в $18 млрд до 2017 року. Витрати на ракету-носій складають $10 млрд, на «Оріон» $6 млрд і $2 млрд на модернізації запусків і наземних комплексів у Космічному центрі Кеннеді[8][9]. Вартість програми станом на 2012 рік оцінюється в $35 млрд[10]
<ref>
: для виносок під назвою AuthAct10
не вказано текст<ref>
: для виносок під назвою Costs
не вказано текст