Vaporwave

Vaporwave
Зображення в стилі vaporwave
Стилістичні походження	* електронна музика[1][2] арт-поп[3] chillwave[4] сіті-поп[5][6] денс[4] прикладна музика[7] лаунж[8] нью-ейдж[9] R&B smooth jazz
Походження	ранні 2010-ті, Інтернет
Типові інструменти	* аудіоредактор цифрова звукова робоча станція секвенсер семплер
Похідні жанри	Simpsonwave
mallsoft future funk гардвейпор late night lo-fi[10] VHS pop[10] utopian virtual[10] vaportrap vapornoise signalwave[11] slushwave[11] WarWave
Споріднені жанри
Fashwave

Вейпорвейв^[12] (англ. vaporwave) — мікрожанр електронної музики, який з'явився на початку 2010-х років і поширювався серед різних інтернет-спільнот. Він характеризується ностальгічним чи сюрреалістичним баченням ретрокультурної естетики (найчастіше, 1980-х і 1990-х років) з її розвагами, технологіями, культурою споживання, рекламою та багатьма стилями корпоративної та популярної музики, таких як лаунж, smooth-jazz і прикладна музика. Семпл є найпоширенішою технікою в рамках жанру. Часто семпли мають уповільнений темп і знижений тон^[13][14].

У візуальному оформленні виконавці часто використовують такі образи, як класичні скульптури, веб-дизайн 1990-х років, низькополігональні комп'ютерні рендери, глітч-арт, відеомагнітофон, касети, східно-азіатське мистецтво та кіберпанк^[15]. Візуальний стиль vaporwave, як видно з обкладинок альбомів і відеороликів, зазвичай називають естетичним (назва часто стилізується як ＡＥＳＴＨＥＴＩＣＳ з повноширинними символами)^[16].

Багато музикантів у рамках жанру вважають, що головним його елементом є сатиричне, але не обов'язково критичне судження споживчого капіталізму та масової культури. У назвах треків та альбомів часто спеціально порушуються правила граматики, пунктуації та орфографії^[17].

1. ↑ Ward, Christian (29 січня 2014). Vaporwave: Soundtrack to Austerity. Stylus.com. Архів оригіналу за 2 червня 2017. Процитовано 8 лютого 2014.
2. ↑ Tanner, 2016, с. 3.
3. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою harper не вказано текст
4. ↑ ^{а б} Schilling, Dave (18 вересня 2015). Songs of the Week: Skylar Spence, Vampire Weekend's Chris Baio, and the Return of Chillwave. Grantland. Архів оригіналу за 19 листопада 2015.
5. ↑ Markowitz, Douglas (10 жовтня 2018). 5 Vaporwave and Future Funk Tracks to Get You Ready for YUNG BAE. Phoenix New Times. Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 29 жовтня 2018.
6. ↑ La City Pop, bande-son de vos apéros estivaux. Slate (fr-FR) . 11 липня 2018. Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 29 жовтня 2018.
7. ↑ Aux, Staff. AUX. Aux. Aux Music Network. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 2 січня 2016.
8. ↑ Gahil, Leor (19 лютого 2013). Infinity Frequencies: Computer Death. Chicago Reader. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 6 квітня 2017.
9. ↑ Lhooq, Michelle (27 грудня 2013). Is Vaporwave The Next Seapunk?. Vice. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014. [Архівовано 2014-04-26 у Wayback Machine.]
10. ↑ ^{а б в} Vaporwave, the Millennial legacy of Daniel Lopatin — Revista cultural el Hype
11. ↑ ^{а б} Stevenson, Jake (28 червня 2023). The Viability of Vaporwave. Moon Lvnding.
12. ↑ Near-death experiences and vapourwave - The Wireless. The Wireless NZ. 14 січня 2016. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 19 жовтня 2016.
13. ↑ Lhooq, Michelle (December 27, 2013)
14. ↑ AUX. Aux Music Network. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 2 січня 2016.
15. ↑ Ward, Christian (29 січня 2014). Vaporwave: Soundtrack to Austerity. Stylus.com. Архів оригіналу за 2 червня 2017. Процитовано 8 лютого 2014.
16. ↑ Minor, Jordan (3 червня 2016). Drown yourself beneath the vaporwave. Geek.com. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 12 червня 2016. [Архівовано 2016-06-09 у Wayback Machine.]
17. ↑ Генеалогическое древо Vaporwave: от Eccojams до Hardvapour. Underrated (рос.). Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 2 січня 2021.